Жирафа

← повернутися до списку тварин

Найвищі із сучасних ссавців

Тварини величні, неквапливі, але при необхідності бігають не гірше за рисака. Жирафи можуть захистити себе як від хижаків, так і від своїх родичів за допомогою міцних копит. Ці незвичайні тварини найвищі в світі.

Микола Степанович

статний самець, який народився 03.06.2011 року, добрий та веселий, полюбляє прогулянки та веселощі. 

Марі

народилася 12.08.2009 року

Коли 7-річний жираф Микола Степанович приїхав з Німеччини в Україну, він адаптувався дуже швидко, але через кілька місяців засумував. Співробітники нашого парку припустили - Микола сумує за Марі, своїм давнім коханням, яка залишилася в Німеччині. І мали рацію. Після складних (і слізних) перемовин власники німецького парку прийняли правильне рішення - відправити жірафіху Марі слідом за своїм чоловіком на нову батьківщину - в Україну. Через 5 місяців після довгої розлуки, двоє закоханих жирафів знову зустрілися, і вінцем цієї любові став малюк Віто, за паспортом Віталій Миколайович, саме так було вирішено назвати новонародженого.

Віто та Лучіано

Два синочки, що не дають сумувати батькам )

Улюблені страви:

листя акації. У ньому багато вологи, тому жирафи можуть тривалий час обходитися без води.

Улюблені розваги:

просто їсти, тягнутися язиком до листя і жувати його. Жираф майже 20 годин на добу зайнятий їжею. Але де ви бачили товстого жирафа?

А чи знаєте ви?

1. Доросла жирафа за день поїдає близько 60 кг листя і ростків, що відповідає в середньому приблизно 1/7 від її маси.

2. Довго вважалося, що жирафи німі. Проте це не так, у цих тварин є голосові зв'язки, тому вони можуть видавати звуки.

3. Доросла жирафа за день поїдає близько 60 кг листя і ростків, що відповідає в середньому приблизно 1/7 від її маси. Самки жираф пасуться до 12 годин на день, самці - менше. При світлі місяця жирафи годуються і вночі.

4. Жираф - це тварина, що народжується з „ріжками".

Про що говорять легенди:

Жираф – настільки своєрідна тварина, що стародавні автори навіть висловлювали припущення, ніби Творець вичерпав запас ідей,  якщо взявся за створення гібридів, в цьому випадку – верблюда і гієни. Один арабський учений писав 1022 року, що батьком жирафа слід вважати леопарда – саме тому в нього така розкішна плямиста шкура, а матір'ю – верблюдицю, адже у жирафа довгі, як у верблюда, ноги і така ж хода. Не дивно, що перші натуралісти називали жирафа «камелеопардом».