Гепард

← повернутися до списку тварин

Я пильную за Вами!

Генерал Ернст

особистою персоною

Не дивіться, що в мене заплющені очі, я все одно Вас бачу.

Мадам Каррі

дружина Генерала Ернста

Smile

Генерал Ернст із дружиною Мадам Каррі

Характер наших гепардів нагадує і собаку, і кішку. Хитрість і лукавство, властива котячій породі поєдналалися з добродушністю, миролюбність і понятливість собаки. У гепардів немає вродженої агресії, вони дуже доброзичливі. Тому Ернст і Карі, виховані людиною, визнають її авторитет, але не забувають іноді нагадати, що вони волелюбні і норовливі.

Генерал Ернст.

Флегматичний добряк, який народився 21 серпня 2008р.  Вирізняється неквапливою, поважною ходою, доброзичливим характером й неймовірно ніжністтю до соєї супутниці життя Мадам Каррі

Мадам Каррі

Народжена 4 лютого 2009 р. має жвавий дещо метушливий характер. В той же час, це найбільш незворушна з усіх кішок нашого парку. Незважаючи ні на які обставини, вона майже захоплюється людьми і намагається супроводжувати очима всіх відвідувачів, спостерігаючи за їх діями. А ще Мадам Каррі обожнює свого генерала.

Улюблені сімейні страви:

М'ясо і нічого, крім м'яса. Доречі гепард єдина кішка, яка ні за яких умов не буде, їсти падалину. Гепард їсть тільки ту дичину, яку здобув сам.

Улюблені розваги:

Сніданок, обід і вечеря – ця пара полюбляє смачно поїсти. Також вони обожнюють піклуватися один про одного. В особливо гарному настрої прогулюються доріжкою, дозволяючи помилуватися своїми сильними і граційними тілами хижака. 

А чи знаєте Ви?

1. Ще здавна відомо, що гепарди – найшвидші тварини на Землі; саме швидкість – їхня невід’ємна та найбільш ефективна зброя при полюванні. Щоб розігнатися з нульової швидкості до 75 кілометрів за годину, хижаку необхідно всього-навсього 2 секунди, а максимальна швидкість при бігу може сягати навіть 100 км/год. Таких високих показників не мають не те що інші тварини, а й далеко не кожен спортивний автомобіль може зрівнятися з його величністю гепардом.

2. Виявляэться, що головна перевага гепарда – вміння бути маневреним і правильно не тільки розганятися, а й гальмувати. Один із інструментів, які забезпечують гепардам можливість вправно гальмувати, – їхні кігті. Вони втягуються у проміжки між подушечками пальців лише частково, що взагалі не характерно для представників родини котячих.

3. Малята гепардів з'являються на світ сліпими кошенятами сіруватого забарвлення. А плямистий візерунок, як у дорослих самця і самки, проявляється вже ближче до трьох місяців їхнього життя. Про малюків дбає тільки мати – годує, вчить ховатися і полювати. Батько ж не бере жодної участі в їхньому вихованні.

4. Звуки, які використовуються гепардом для спілкування, дуже нагадують звуки, які видає домашня кішка. Коли гепард в хорошому настрої він мурчить. Коли сердитий - пирхає і клацає зубами. Якщо кошенят гепарда налякати, вони пронизливо і різко свистять.

Про що говорять легенди.

Своєрідного меланхолійного виразу фізіономії гепарду надають дві темні смуги, що опускаються від внутрішнього кута ока до рота. Вони ніби підкреслюють сумний погляд тварини. Їх часто називають «сльозами гепарда», але насправді вони потрібні хижакові, щоб, по-перше, він міг успішно маскуватися в кущах, по-друге, щоб звіра не сліпило сонце, і, по-третє, щоб він міг сфокусуватися на своїй здобичі. Але, погодьтеся, що «сльози гепарда» звучить більш загадково і таємниче. У африканців існує легенда, яка пояснює походження цих смуг. За нею після створення світу гепард був самотній і ніяк не міг знайти своїх родичів, інші мешканці савани відганяли його і навіть не намагалися втішити. Засмучений гепард заплакав гіркими сльозами і плакав так довго, що сльози випалили чорні доріжки на його обличчі.