Афон

karakal 400

Ім'я: Афон
Стать: самець
Дата народження: 03.03.2011
Середовище проживання: пустелі і савани Африки, Малої і Середньої Азії, Аравійського півострова, узбережжя Каспійського моря, Узбекистан.
Характер: допитливий, непосидючий, ласкавий і товариський. Ця витончена ефектна кішка обожнює спілкування з дітьми і дорослими. Якщо каракал вирощений у розпліднику і вихований людьми, він не агресивний і безпечний для людини.
Улюблена їжа: всілякі гризуни – тушканчики, ховрахи, на другому місці в меню каракала – невеликі антилопи, на третьому – дикобрази, рептилії, лисиці, молоденькі страуси. До речі, каракали довго обходяться без води – їм вистачає води у здобичі.
Улюблені розваги: бігати за м'ячиком, спостерігати за подіями з невеликої ущелини. Вони добре маскуються в дикій природі, і, якщо ви не бачите каракала, це не означає, що його там немає.
Знімався (-лась) в мультфільмах: на жаль, поки що ніхто гідно не оцінив акторський талант каракала.

Мірцелла

karakal noname2 400

Ім'я: Мірцелла
Стать: самка
Дата народження: 07.06.2011
Середовище проживання: пустелі і савани Африки, Малої і Середньої Азії, Аравійського півострова, узбережжя Каспійського моря, Узбекистан.
Характер: допитливий, непосидючий, ласкавий і товариський. Ця витончена ефектна кішка обожнює спілкування з дітьми і дорослими. Якщо каракал вирощений у розпліднику і вихований людьми, він не агресивний і безпечний для людини.
Улюблена їжа: всілякі гризуни – тушканчики, ховрахи, на другому місці в меню каракала – невеликі антилопи, на третьому – дикобрази, рептилії, лисиці, молоденькі страуси. До речі, каракали довго обходяться без води – їм вистачає води у здобичі.
Улюблені розваги: бігати за м'ячиком, спостерігати за подіями з невеликої ущелини. Вони добре маскуються в дикій природі, і, якщо ви не бачите каракала, це не означає, що його там немає.
Знімався (-лась) в мультфільмах: на жаль, поки що ніхто гідно не оцінив акторський талант каракала.

П'ять фактів про каракала:

  • Рудий кіт, газелева кішка, берберійська рись – усе це імена цієї граціозної кішки. Вона за зовнішніми ознаками – пензликами на вухах – більше схожа на рись, а за морфологічними характеристиками – на пуму. А в неволі каракал відмінно схрещується з африканським сервалом. Отака Санта-Барбара тваринного світу.
  • Назва «каракал» походить від турецького «karakulak» – «чорне вухо». Придивилися і не знайшли? Мається на увазі задня сторона вух. До речі, про вуха. Вуха контролюються 20 м'язами, слух у цих кішок неймовірно добре розвинений, тому свою здобич вони визначають дуже швидко.
  • Знаєте, яка частина тіла каракала викликає заздрісні зітхання наших бігунів і стрибунів? Ноги! Вони такі м'язисті та сильні, що є дуже потужною зброєю каракала.
  • Ці псевдорисі ведуть відлюдькуватий спосіб життя, зустрічаючись тільки для розмноження. Причому площа території самця становить від 100 до 300 кілометрів квадратних, а у самки від 2 до 100, тобто суттєво менша.
  • Шлюбний період у каракалів починається з кашлю. Ні, вони не хворіють, це такий специфічний заклик до шлюбних ігор. Самка вибирає собі кілька сильних і красивих самців – і через 70-80 днів приводить на світ потомство. Зазвичай народжуються від 1 до 6 кошенят, які вже через два тижні цілком самостійні, але мама-каракал все одно їх захищає, бо на допомогу самця не сподівається, він не бере участі у вихованні.

Фізичні дані: довжина тіла каракала становить 70-80 см, хвіст додає до цього параметру ще 25-30 см. Заввишки ця кішка приблизно 45 см, а її вага вимірюється всього 11-19 кілограмами. Довжина китиць на вухах – 5 см. Причому в молодих каракалів китиці стирчать, а у дорослих – звішуються.